Євген Ржанов

Ржанов Євген Олександрович народився  у сім’ї музикантів. Навчався у Київській спеціалізованій музичній школі у викладача Даніїла Романовича Юделевича.

З 1956 року по 1964 навчався у Московській консерваторії ім. П. І. Чайковського у професора Якова Флієра, де з 1961 по 1964 роки був аспірантом.

Його вчитель – професор Яків Флієр так відгукувався про свого учня:«Євген Ржанов, безумовно, один із найталановитіших піаністів і музикантів, які зустрілися мені на моєму майже сорокалітньому педагогічному шляху». «Репертуар піаніста надзвичайно широкий та різноманітний. Практично Ржанов грає весь основний фортепіанний репертуар від Баха до Прокофєва та Шостаковича. Величезна його роль у пропаганді радянської української музики. Усе найкраще з написаного нашими сучасниками Ржанов виносить на концертну естраду».

Вирішальними у творчому сходженні Ржанова-піаніста були його перемоги на творчих конкурсах, серед яких – Всеросійський конкурс піаністів 1961 року та Міжнародний конкурc імені Королеви Єлизавети у Брюсселі 1964р. Ця перемога стала міжнародним визнанням митця, і перед ним відкрилися двері для широкої концертної діяльності.

Переїзд до Києва у 1964 році став початком понад п’ятдесятирічного періоду творчої діяльності. Євген Олександрович став солістом філармонії і педагогом столичної консерваторії. У Київській консерваторії він пропрацював понад двадцять років, п’ять з яких очолював кафедру спеціального фортепіано. Водночас викладав у школі ім. Лисенка, де виховав багато талановитих музикантів.З 1985 по 1992 рок був солістом Республіканського будинку органної та камерної музики у Києві.

Євген  Олександрович багато гастролював по усіх республіках колишнього Радянського Союзу та Європою, і сьогодні продовжує розширювати географію своїх концертів у Європі. Азії, Африці та Канаді.

Ржанов буводним з основоположників Міжнародного музичного конкурсу імені В.Лисенка у 1962р. Його часто запрошують як члена журі на інші, в тому числі, й міжнародніконкурси.

Талант піаніста Ржанова, що розкрився у 60-ті роки набував свого розквіту. Це було сходження до високої виконавської майстерності, до вершин педагогічної та музично-виховної роботи. Митець довів, що справжній сучасний виконавець може мати в своєму репертуарі сотні творів і може ними оперувати як артист, вихователь і просвітитель.Масштаби його виконавської діяльності дуже великі, це – клавесинна, органна і фортепіанна музика від ХVIст. досьогодення. Велику дослідницьку і виконавську роботу провів музикант у вивченні та популяризації музики добахівського періоду. Зокрема під час роботи у Республіканському будинку органної та камерної музики, Євген Олександрович двічі провів цикли концертів «Клавесинна музика 16-18 століть», де кожен цикл складався з восьми концертів німецьких, англійських, італійських, французьких та східноєвропейських композиторів.Це зокрема твори Джироламо Фрескобальді, д’Аглеберта, Франсуа Куперена, Генрі Перселла, Антоніо Кабесона та інших.

У той самий час Маестро зіграв усі клавесинні концерти Й.С.Баха у супроводі оркестру. Цебули твори для одного, двох, трьох та чотирьох клавесинів.

Багато концертів Євген Олександрович провів з видатними українськими інструменталістами: Олексієм Гороховим, Вадимом Червовим, Олегом Кудряшовим, вокалістами Анатолієм Кочергою, Марією Стеф’юк, Євдокією Колесник та іншими, тісно співпрацював з квартетом ім. М. Лисенка.

Найбільшу любов та професійний інтерес у житті Ржанова  посідає українська музика.

У Фондах українського радіо та телебачення зберігаються записи творів українських композиторів (Лисенка, Косенка, Лятошинського, Ревуцького, Сільванського, Штогаренка, Сильвестрова та багатьох інших).Багато записів музикантздійснив і на грамплатівки.

Значне місце у репертуарі піаніста посідають твори Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького та Віктора Косенка. Євген Ржанов виконує майже весь фортепіанний доробок цих автора. Нещодавно «Слов’янський» фортепіанний концерт Бориса Лятошинського та Концерт для фортепіано з оркестром фа-мажор Левка Ревуцького лунали у стінах Національної філармонії.

У надзвичайно широкому репертуарі музиканта понад п’ятдесят концертів для фортепіано з оркестром (12 з них – українських композиторів), сольні фортепіанні твори Лисенка М.В., Косенка В.С., Коляди М.Т., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Штогаренка А.Я., Шамо І.Н., Жуковського Г. Л., Філіпенка А.Д., Сильвестрова В.В, Сильванського М. Й, Іщенка Ю.Я., Сєчкіна В.В., Степаненка М. Б., Скорика М.М., Драго І.Б., Колодуб Ж.Ю., Надененка Ф.М., О.Ф. Зноско-Боровського, Кирейко В.Д. та інших авторів.

Євген Ржанов був першим виконавцем багатьох творів:

Концерт для фортепіано з оркестром Косенка В.С. усіх трьох частин (до Маестро виконувалась для публіки тільки перша частина);

Концерт для фортепіано з оркестром І.Б. Драго;

Концерт для фортепіано з оркестром О.М. Канерштейна;

Концерт для фортепіано з оркестром Ж.Ю.Колодуб;

Концерт для фортепіано з оркестром Г.І. Ляшенка;

Концерт для фортепіано з оркестром О.І. Білаша;

Концерт для фортепіано з оркестром Ю.Я. Іщенка,

Навіть концерт Левка Ревуцького у другій редакції вперше виконав Євген Олександрович Ржанов, і композитор подарував йому клавір із власним автографом.

Українські композитори присвячували Євгену Ржанову свої твори: В. Сильвестров – «Класичну сонату», Ю. Іщенко – «Поетичні настрої», Г. Ляшенко – Концерт для фортепіано з оркестром.

Внесок Ржанова Є.О. у розвиток сучасної української фортепіанної музики воістину неоціненний. Ставлячи передовсім національний інтерес, він у 60-90 роки став першим виконавцем творів молодих, тоді маловідомих українських композиторів, чиї імена, в тому числі завдяки Маестро сьогодні знає Україна і світ.

Зокрема ним вперше виконані:

Три поеми «Пам’яті музикантів» Андрія Штогаренка;

Класична соната, Сонатина, п’єси, дитяча музика, «Монодія» Валентина Сильвестрова;

Сюїта «Гуцульські акварелі» Ігоря Шамо;

Сюїта «Пригоди барона Мюнхгаузена» Миколи Сільванського;

Три цикли «Поетичні настрої», сонати для фортепіано, сонати для віолончелі та фортепіано, сонати для скрипки та фортепіано, сонати для флейти та фортепіано Юрія Іщенка;твори Германа Жуковського, Сергія Мамонова, Федора Надененка, Віктора Клина та багатьох інших.

Євген Ржанов працював у складі редакції видавництва «Музична Україна», укладав та редагував збірки класичної фортепіанної музики, а також видання творів українських композиторів для дітей.

Як зрілий художник, із яскравою самобутньою манерою, що виявляється і в репертуарі, і в трактуваннях, і навіть у самій манері, а також як тонкий знавець технічних нюансів і талановитий педагог за час своєї педагогічної кар’єри він виховав цілу низку визнаних музикантів, які сьогодні працюють по всьому світі.

Не полишає він своєї роботи і сьогодні. У стінах Київського Інституту Музики ім. Р.М. Глієра та Київської середньої спеціалізованої музичної школи ім. В.Лисенка він готує нове покоління талановитих музикантів. Зараз у нього вчиться дванадцять учнів та студентів, які завдяки підготовці у свого вчителя регулярно беруть участь у творчих конкурсах і є лауреатами та дипломантами багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

 

Брати Капранови

Advertisements